mianownik

Польська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.

mianownik

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. лінгв. називний відмінок, номінатив ◆ Mianownik jest formą wyrazu podawaną w słownikach.
  2. матем. знаменник ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ред.
  1. nominatiwus, nominativus, nominatyw
  2. dzielnik

Антоніми

ред.
  1. -

Гіпероніми

ред.
  1. przypadek

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: mianować
  • прислівники:

Етимологія

ред.

Від ?