mianownik

Польська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

mianownik

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. лінгв. називний відмінок, номінатив ◆ Mianownik jest formą wyrazu podawaną w słownikach.
  2. матем. знаменник ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

  1. nominatiwus, nominativus, nominatyw
  2. dzielnik

Антоніми ред.

  1. -

Гіпероніми ред.

  1. przypadek

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: mianować
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ?