Польська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

mianownik

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. лінгв. називний відмінок, номінатив ◆ Mianownik jest formą wyrazu podawaną w słownikach.
  2. матем. знаменник ◆ немає прикладів застосування.

СинонімиРедагувати

  1. nominatiwus, nominativus, nominatyw
  2. dzielnik

АнтонімиРедагувати

  1. -

ГіперонімиРедагувати

  1. przypadek

ГіпонімиРедагувати

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: mianować
  • прислівники:

ЕтимологіяРедагувати

Від ?