позначення
Українська
Редагувати
Морфосинтаксичні ознаки Редагувати
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | позна́чення | позна́чення |
Р. | позна́чення | позна́чень |
Д. | позна́ченню | позна́ченням |
З. | позна́чення | позна́чення |
Ор. | позна́ченням | позна́ченнями |
М. | позна́ченні позна́ченню |
позна́ченнях |
Кл. | позна́чення* | позна́чення* |
по-зна́-че-ння
Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -знач-; суфікси: -ен-н; закінчення: -я.
Вимова Редагувати
- МФА: [pɔ̝zˈnɑt͡ʃɛ̝nʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості Редагувати
Значення Редагувати
- дія за знач. дієсл. позначити, позначати. ◆ Белінсгаузен наносить на карту групу нововідкритих островів з позначенням навіть крижаних полів. Олександр Довженко, «Зачарована Десна», 1957 р. ◆ Написав [Начко] на конверті ім'я Владка без ніякого… позначення адреси. Іван Франко, «Твори в двадцяти томах, т. VI», 1951 р.
- позначка (у 1 знач.). ◆ При складанні генеральних планів [будівництва] користуються умовними позначеннями. , «Інженерна геодезія», 1959 р.
- спец. сукупність символів, найменування пристроїв, програм, даних, тощо. ◆ Базове позначення.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми Редагувати
Мероніми Редагувати
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми Редагувати
Колокації Редагувати
Прислів'я та приказки Редагувати
Споріднені слова Редагувати
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія Редагувати
Від ??
Переклад Редагувати
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |
Список перекладів | |