Українська
ред.

відмінок	однина	множина
Н.	надзвича́йник	надзвича́йники
Р.	надзвича́йника	надзвича́йників
Д.	надзвича́йникові надзвича́йнику	надзвича́йникам
З.	надзвича́йника	надзвича́йників
Ор.	надзвича́йником	надзвича́йниками
М.	надзвича́йникові, надзвича́йнику	надзвича́йниках
Кл.	надзвича́йнику	надзвича́йники

над-зви-ча́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: над-з-; корінь: -вич-; суфікси: -ай -ник.

розм. особа, зайнята у відомстві Міністерства надзвичайних ситуацій ‖ особа, пов'язана з надзвичайними ситуаціями тощо. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Цієї ночі, як інформує прес-центр обласних надзвичайників, надійшло повідомлення про пожежу в одразу чотирьох господарських будівлях на вулиці Йосипа Сліпого.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: чрезвычайник розм., чрезвычайщик розм.

надзвичайник