Українська

відмінок	однина	множина
Н.	мінопошуко́вець	мінопошуко́вці
Р.	мінопошуко́вця	мінопошуко́вців
Д.	мінопошуко́вцю мінопошуко́вцеві	мінопошуко́вцям
З.	мінопошуко́вця	мінопошуко́вців
Ор.	мінопошуко́вцем	мінопошуко́вцями
М.	мінопошуко́вці мінопошуко́вцеві мінопошуко́вцю	мінопошуко́вцях
Кл.	мінопошуко́вцю	мінопошуко́вці

мі-но-по-шу-ко́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мін-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -шук-; суфікси: -ов -ець.

собака, котра розшуковує міни. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Центральна школа військового собаківництва Червоної армії підготувала 2 окремих полки, 166 окремих батальйонів, загонів і рот, у яких було 68 тис. собак різних служб: їздові, зв’язківці, санітарні, винищувачі танків, мінопошуковці, розвідники, вартові, диверсійні…

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

мінопошуковець