Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

со-ба́-ка

Іменник.

відмінок однина множина
Н. соба́ка соба́ки
Р. соба́ки соба́к
Д. соба́ці соба́кам
З. соба́ку соба́ки[1], соба́к
Ор. соба́кою соба́ками
М. соба́ці соба́ках
Кл. соба́ко соба́ки

со-ба́-ка

Іменник чоловічого (і рідше жіночого) роду, істота, відмінювання 3a.

ДжерелаРедагувати


Корінь: -собак-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

 
Собака

ЗначенняРедагувати

  1. свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. ◆ Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити. Г. Квітка-Основ'яненко
  2. перен., зневажл. зла, жорстока, недоброзичлива людина ◆ Собака, — вилаявся дід і блиснув своїми очима у бік уланів. Д. Бедзик
  3. перен., до чого той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина ◆ немає прикладів застосування.
  4. хижий ссавець родини собачих ◆ немає прикладів застосування.

СинонімиРедагувати

  1. собака, пес, цуцик розм., гавкун розм., псина розм., бровко розм., рябко розм., барбос розм.; цюцько розм., цюця; шавка; сука, сучка
  2. негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк, розбійник
  3. дока

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

  1. тварина, ссавець

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від загальноіранського sabāka

ПерекладРедагувати

свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін.
зла, жорстока, недоброзичлива людина
той, хто досяг досконалості в чому-небудь
хижий ссавець родини собачих

Російська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок одн. мн.
Н. соба́ка соба́ки
Р. соба́ки соба́к
Д. соба́ке соба́кам
З. соба́ку соба́к
О. соба́кой соба́ками
П. {{{prp-sg}}} {{{prp-pl}}}

со-ба́-ка

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -собак-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. собака (аналог укр. слову) [1]). ◆ немає прикладів застосування.
  2. собака (аналог укр. слову) [2]). ◆ немає прикладів застосування.
  3. комп. @ (ет, вухо).

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати


ГіперонімиРедагувати

  1. ссавці, тварина


ГіпонімиРедагувати

  1. боксёр, бульдог, дог, лайка, овчарка, пекинес

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від загальноіранського sabāka

  1. Форма вживається лише у значенні тварини

ДжерелаРедагувати

У Вікіпедії є стаття