Українська
ред.

відмінок	однина	множина
Н.	мореплаве́ць	морепла́вці
Р.	морепла́вця	морепла́вців
Д.	морепла́вцю морепла́вцеві	морепла́вцям
З.	морепла́вця	морепла́вців
Ор.	морепла́вцем	морепла́вцями
М.	морепла́вці морепла́вцеві морепла́вцю	морепла́вцях
Кл.	морепла́вцю	морепла́вці

мо-ре-пла-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -море-; корінь: -плав-; суфікс: -ець.

той, хто подорожує по морях. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: море, моряк прикметники: морський, мореплавний

Список перекладів
Іспанська_es: marinero ^(es) чол. Італійська_it: marinaio ^(it) чол., marittimo ^(it) чол. Англійська_en: seafarer ^(en), sailor ^(en) Білоруська_be: мараплавец ^(be) чол. Німецька_de: Seemann ^(de) чол. Польська_pl: marynarz ^(pl) чол. Російська_ru: мореплаватель ^(ru) чол. Угорська_hu: tengerész ^(hu)

У Вікіпедії є стаття

Мореплавець

мореплавець