манікюрник

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. манікю́рник манікю́рники
Р. манікю́рника манікю́рників
Д. манікю́рникові
манікю́рнику
манікю́рникам
З. манікю́рника манікю́рників
Ор. манікю́рником манікю́рниками
М. манікю́рникові, манікю́рнику манікю́рниках
Кл. манікю́рнику манікю́рники

ма-ні-кю́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -манікюр-; суфікс: -ник.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. особа, яка робить манікюр. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На навчання центром зайнятості направлено 78 осіб. Вони здобули освіту за спеціальностями перукар, манікюрник, кухар, секретар, електрозварювальник, оператор котельні, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, адміністратор. Джерело — file:Mv-47-2012.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.