макотиря
Українська ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | макоти́ря | макоти́рі |
| Р. | макоти́рі | макоти́рь |
| Д. | макоти́рі | макоти́рям |
| З. | макоти́рю | макоти́рі |
| Ор. | макоти́рею | макоти́рями |
| М. | макоти́рі | макоти́рях |
| Кл. | макоти́ре* | макоти́рі* |
ма-ко-ти́-ря
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -макотир-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- фам. стрижена або голена голова ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- узагалі про голову людини ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5