літера

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лі́тера	лі́тери
Р.	лі́тери	лі́тер
Д.	лі́тері	лі́терам
З.	лі́теру	лі́тери
Ор.	лі́терою	лі́терами
М.	лі́тері	лі́терах
Кл.	лі́теро*	лі́тери*

лі́-те-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -літер-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1.1]

[1.2]

Значення

1. письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. ‖ істор. металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору. ◆ немає прикладів застосування.
2. у системах обробки інформації: елемент алфавіту; елемент літерного набору. ◆ немає прикладів застосування.
3. чого, перен. суто формальне значення чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: літера
• Літера // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.