лід
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | лі́д | льо́ди | льо́ди |
Р. | льо́да | льо́дів | льо́дів |
Д. | льо́ду льо́дові |
льо́дам | — |
З. | лі́д | льо́ди | льо́ди |
Ор. | льо́дом | льо́дами | — |
М. | льо́ді льо́дові |
льо́дах | — |
Кл. | льо́де | льо́ди* | — |
лі́д
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О И2; тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лі́д-.
Вимова
ред.- МФА: одн. [ˈlˈid], мн. [ˈlʲɔˈdɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- мінерал, вода в замерзлому, затверділому стані, кристалічна безбарвна, прозора речовина
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.мінерал, вода в замерзлому, затверділому стані, кристалічна безбарвна, прозора речовина | |
|
Джерела
ред.- Лід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.