Українська

кі́-готь

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кіготь-.

[1]

[2]

[3]

анат. гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Вчепився, як сова кігтями.
- про довгі нігті людини. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
тільки мн. залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або дерево. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Залізні кігті, прив'язані до чобіт, мов дебелі серпи, міцно вгрузли в соснову деревину.

Найтісніша спорідненість

Від ??

гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин

про довгі нігті людини

залізний серпоподібний пристрій