Українська

ку́-жі́ль

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кужіль-.

прядиво або вовна, намотані на кужівку. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ В найсвітлішій частині хати ставили довгу лаву на якій встановлювали кужіль з прядивом.
рідк. те ж саме, що кужівка, кужілка. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прізвища: Кужіль іменники: кужелина, кужелиця

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: кудель

кужіль