коцур
Див. також Коцур. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ко́цур | ко́цурі |
Р. | ко́цурю | ко́цурів |
Д. | ко́цуреві ко́цурю |
ко́цурям |
З. | ко́цуря | ко́цурів |
Ор. | ко́цурем | ко́цурями |
М. | ко́цуреві ко́цурю |
ко́цурях |
Кл. | ко́цурю | ко́цурі |
ко́-цур
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коц-; суфікс: -ур.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [[ко́цур]]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- кіт (самець). [▲ 1] ◆ Привітно муркнув великий смугастий коцур, що грівся на печі, яка займала майже всю кімнату.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??