Українська

ко-ро-ва́р-ня

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -коров-; суфікси: -ар -н; закінчення: -я.

[1]

приміщення для утримання корів, те саме, що корівня. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Сонце поклало багрець на бідони, що стоять біля короварні (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 65); Чути було, як два артезіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 4)
цех автоклавного варіння кори з метою подальшої хімічної й біохімічної переробки. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

короварня