коровайниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | корова́йниця | корова́йниці |
Р. | корова́йниці | корова́йниць |
Д. | корова́йниці | корова́йницям |
З. | корова́йницю | корова́йниць |
Ор. | корова́йницею | корова́йницями |
М. | корова́йниці | корова́йницях |
Кл. | корова́йницю | корова́йниці |
ко-ро-ва́й-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -коровай-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жінка, що виготовляє коровай. [▲ 1] ◆ Тетяна, отримавши керівну посаду у місцевому відділі торгівлі, все одно продовжувала улюблену справу: тепер її знали і в рідному селищі, і в сусідніх селах як чудову коровайницю.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |