Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ковило́вий	ковило́ва	ковило́ве	ковило́ві
Р.	ковило́вого	ковило́вої	ковило́вого	ковило́вих
Д.	ковило́вому	ковило́вій	ковило́вому	ковило́вим
З.	ковило́вого (іcт.) ковило́вий (неіст.)	ковило́ву	ковило́ве	ковило́вих (іст.) ковило́ві (неіст.)
О.	ковило́вим	ковило́вою	ковило́вим	ковило́вими
М.	ковило́вім ковило́вому	ковило́вій	ковило́вім ковило́вому	ковило́вих

ко-ви-ло́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ковил-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

прикм. до ковила. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: ковила́

Від ??

Список перекладів

ковиловий