Українська

ко-ви-ла́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -ковил-; закінчення: -а.

трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: ковыль ^(ru) чол.

ковила