ковбаса
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ковбаса́ | ковба́си |
| Р. | ковбаси́ | ковба́с |
| Д. | ковбасі́ | ковба́сам |
| З. | ковбасу́ | ковба́си |
| Ор. | ковбасо́ю | ковба́сами |
| М. | ковбасі́ | ковба́сах |
| Кл. | ковба́со* | ковба́си* |
ков-ба-са́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ковбас-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- продукт харчування, приготовлений з м'ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку чи оболонку зі штучної плівки ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Походить від давньоруського "колбаса"; укр. ковбаса́, болг. колба́с, ср.-болг. клъбаса, сербохорв. коба̀сица, словенськ. klobása, чешськ. klobása, словацьк. klbása, польськ. kiełbasa, старе kiełbodziej «ковбасник», в.-луж. kоłbаsа, н.-луж. kjałbas. Ймовірна в загальному праформа *kъlbasa не підходить для сербохорв., словенськ., чешськ. форм (ср. клобу́к). Припускали спорідненість з ко́лоб, колобо́к, а також з укр. ко́вбиця, ковби́чище «чурбан», ковба́н — те саме, ковба́тка «шмат мяса». Разом з тим, судячи за варіантами з -ъl и -lо-, є підстави думати про запозичення. Джерелом міг бути тюрк.; ср. тур. külbasty «м'ясо, смажене на рашпері, смажені котлети», при цьому -т- могло зникнути в прикм. ковбасний. Можливо інше пояснення, якщо виходити з тюрк. герундія *külbasa. Менш імовірно творення з давньоєврейськ. כל בשר — [kolbāśār] — «М'ясо, кожна плоть, жива істота». Нічого спільного зі слов. словами не має франц. саlеbаssе «вид гарбуза», всупереч Карловичу і Соболевському, який виводить останнє з слов.
Чи не єдиною засвідченою в княжий період лексемою на позначення м’ясної страви був тюркіз колбаса, який відбито в Кормчій книзі (сп. 1280 р.) [13, с. 35]. Вказівка на час запозичення цінна тим, що функціонування позначеної реалії ще тривалий час у східних слов’ян-християн мало ознаки табу, про що свідчить „Стоглавъ” 1551 р.: Правило возбраняетъ всҍмъ православнымъ христіаномъ удавленины и крови ясти, сиречь колбасы. Однак, незважаючи на заборони, реалія, а відповідно і її назва (ковбаса > ковбаска) набула поширення, на що вказують писемні різножанрові пам’ятки XVI-XVII ст.: ко(л)баса… ятръ натканы(й),
ко(л)бака 1642 р. [16, с. 194, с. 244], Коли б тоєй ковбаси доволе скоштовав, то б вам „Христос вродився” весело заспевав сер. XVII ст. [22, с. 331]; засвідчені також антропоніми: Иванюта Ко(в)ба(с)ка 1649 р. [14, с. 134]. С. П. Гриценко Час запозичення як параметр опису історії українського лексикону
13. Німчук В. В. Давньоруська побутова лексика. // Мовознавство. – 1981. – № 6. – С. 30-40.
14. Реєстръ запорожскому войску 1649 г., съ гербомъ Хмелницкаго и подписями Богдана Хмелницкаго и Ивана Выговскаго. – Зберігається в ЦДАДА Росії, ф. 196, оп. 1,
спр. 1691.
15. Siatkowski J. Kryteria ustalenia wpływu języków bliskopokrewnionych. // Festschrift fur Herbert Brauer zum 65. Geburststag am 14 April 1986 Herausgegeben von Reinhold Olesch und Hans Rothe. – Wien, 1986. – S. 560-567.
16. Славинецький Є. Лексикон латинський. // „Лексикон латинський” Є. Славинецького. „Лексикон словено-латинський” Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського. / Підгот. до видання В. В. Німчука. – К., 1973. – 541 с.
22. Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. – К., 1992. – 680 с.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
