Українська

ко-ва́д-ло

Іменник середнього роду, відмінювання 1*a.

Корінь: -ковадл-; закінчення: -о.

[1]

залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
анат. одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
спец. частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ковадло, білор. кувалда, від пол. kowadło «наковальня», от заг.-слов. *kovadlo, утвореного за допомогою суфіксу *-dlo від *kovati (походить до праіндоєвр. *kou-, *kəu- «бити, ударяти»).Помилка. Невідомий код мови джерела «be». Добавить язык

залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби
Англійська_en: anvil Російська_ru: накова́льня ^(ru) жін.

одна зі слухових кісточок у середньому вусі
Російська_ru: накова́льня ^(ru) жін.

частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу