клякання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кляка́ння	кляка́ння
Р.	кляка́ння	кляка́нь
Д.	кляка́нню	кляка́нням
З.	кляка́ння	кляка́ння
Ор.	кляка́нням	кляка́ннями
М.	кляка́нні кляка́нню	кляка́ннях
Кл.	кляка́ння	кляка́ння

кля-ка́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кляка-; суфікс: -нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням клякати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: клякати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: клякання