китаєць
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | кита́єць | кита́йці | кита́йці |
Р. | кита́йця | кита́йців | кита́йців |
Д. | кита́йцю кита́йцеві |
кита́йцям | — |
З. | кита́йця | кита́йців | кита́йці |
Ор. | кита́йцем | кита́йцями | — |
М. | кита́йці кита́йцеві кита́йцю |
кита́йцях | — |
Кл. | кита́йцю | кита́йці | — |
ки-та́-єць
Іменник, істота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 13мм О Є; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова ред.
- МФА: одн. [keˈtɑjet͡sʲ], мн. [keˈtɑi̯t͡sʲi]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мешканець чи уродженець Китаю. немає прикладів застосування. ◆
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Синоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Переклад ред.
Список перекладів | |
|