квиток
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | квито́к | квитки́ |
| Р. | квитка́ | квиткі́в |
| Д. | квитко́ві квитку́ |
квитка́м |
| З. | квито́к | квитки́ |
| Ор. | квитко́м | квитка́ми |
| М. | квитко́ві квитку́ |
квитка́х |
| Кл. | квитку́* | квитки́* |
кви-то́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -квит-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА : [kʋeˈtɔk] (одн.), [kʋeˈtkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- паперова чи картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін.[≈ 1][▲ 1] ◆ Трамвайний квиток
- документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- заст. квитанція, розписка. ◆ немає прикладів застосування.
- заст. судова повістка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- трамвайний квиток, тролейбусний квиток, автобусний квиток — разовий квиток на проїзд в громадському транспорті
- проїзний квиток — місячний квиток на проїзд в громадському транспорті
- квиток в один кінець — виїхати назавжди, не повернутись, зробити щось, що не має вороття назад
- квиток на концерт Кобзона = квиток в один кінець
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: квиток
- Квиток // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
