кайлівник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кайлівни́к	кайлівники́
Р.	кайлівника́	кайлівникі́в
Д.	кайлівнико́ві кайлівнику́	кайлівника́м
З.	кайлівника́	кайлівникі́в
Ор.	кайлівнико́м	кайлівника́ми
М.	кайлівнико́ві кайлівникі́	кайлівника́х
Кл.	кайлівнике́	кайлівники́

кай-лів-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кайл-; суфікс: -івник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. майстер, що виготовляє кайла. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: кайло прикметники: кайловий

Етимологія

Від ??

Переклад

майстер, що виготовляє кайла

робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо

Джерела

• Словник УЛІФ: кайлівник