Українська

ка-ба́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кабан-; суфікс: -ник.

той, хто торгує свинями. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ [у часу НЕПу] люди [проскурівчани] купували в Польщі дешевий сатин чи ситець, удома шили з нього сорочки, а потім надягали їх на себе по 8-10 штук і з успіхом долали всі перевірки. Так само робили й проскурівські перекупники м’яса (їх називали “кабанниками”). Зі свинячої туші знімали шаром сало, не розрізаючи на шматки, робили в ньому дірки для рук, надягали такі “сальні жилети” на нижню білизну, потім — верхній одяг і так провозили товар до Києва, не викликаючи підозр громіздким багажем.
- той, хто ріже свиней. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прізвища: Кабаненнко іменники: кабан

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

кабанник