з’умитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	з’умлю́ся	з’уми́вся	з’умлю́ся (-сь)	—
Ти	з’уми́шся	з’уми́вся з’уми́лася	з’уми́шся	з’уми́ся (-сь)
Він Вона Воно	з’уми́ся	з’уми́вся з’уми́лася з’уми́лося	з’уми́ться	—
Ми	з’уми́м( -емо́)ся	з’уми́лися	з’уми́мся (-имо́ся, -мо́сь)	з’умі́м(о)ся (-сь)
Ви	з’уми́теся	з’уми́лися		з’умі́ться (-сь)
Вони	з’уму́ться	з’уми́лися	з’умля́ться	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

з’у-ми́-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6b.

Префікс: з’-; корінь: -ум-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [zʲʊˈmɪtesʲɐ]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що здивуватися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: изумиться (ru), изумляться (ru)