з’умитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | з’умлю́ся | з’уми́вся | з’умлю́ся (-сь) | — |
| Ти | з’уми́шся | з’уми́вся з’уми́лася | з’уми́шся | з’уми́ся (-сь) |
| Він Вона Воно |
з’уми́ся | з’уми́вся з’уми́лася з’уми́лося | з’уми́ться | — |
| Ми | з’уми́м( -емо́)ся | з’уми́лися | з’уми́мся (-имо́ся, -мо́сь) | з’умі́м(о)ся (-сь) |
| Ви | з’уми́теся | з’уми́лися | з’умі́ться (-сь) | |
| Вони | з’уму́ться | з’уми́лися | з’умля́ться | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
з’у-ми́-ти-ся
Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6b.
Префікс: з’-; корінь: -ум-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що здивуватися. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |