зчінати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | зчіна́ю | зчіна́в зчіна́ла | зчіна́тиму | — |
Ти | зчіна́єш | зчіна́в зчіна́ла | зчіна́тимеш | зчіна́й |
Він Вона Воно |
зчіна́є | зчіна́в зчіна́ла зчіна́ло | зчіна́тиме | — |
Ми | зчіна́єм(о) | зчіна́ли | зчіна́тимем(о) | зчіна́ймо |
Ви | зчіна́єте | зчіна́ли | зчіна́йте | |
Вони | зчіна́ють | зчіна́ли | зчіна́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | зчіна́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | зчіна́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
зчі-на́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: з-; корінь: -чін-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що робити, починати [≈ 1] ◆ Четвер се день щасливий, особливо для того, хто того дня постить; в четвер добре зчінати усяку роботу, ярмаркувати, виганяти вівцї у полонину. Volodymyr Shukhevych, «Hut︠s︡ulʹshchyna - Том 4 - Сторінка 248», 1997
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |