Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
зрі́ст
|
—
|
| Р.
|
зро́сту
|
—
|
| Д.
|
зро́сту,
зро́стові
|
—
|
| З.
|
зрі́ст
|
—
|
| Ор.
|
зро́стом
|
—
|
| М.
|
зро́сту*,
зро́стові
|
—
|
| Кл.
|
зро́сту*
|
—
|
зрі́ст
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: з-; корінь: -ріст-.
Семантичні властивості
ред.
- зростання [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Усе його сприяло зросту: і сонце, й зорі уночі. В. М. Сосюра ◆ Я дійшов свого зросту і сили П. Г. Тичина
- довжина тіла людини [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина І. С. Нечуй-Левицький
- рідко. висота дерев, рослин, тварин [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Плоха [пшениця], Чіпко! На зріст то вона й добра, та на вмолот не теє… Панас Мирний
- рідко. вік [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Доцвілися літа чорноокій того зросту і тої пори, коли матір хвилює неспокій за дочку в голубі вечори. І. І. Гончаренко
- повноліття [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Зінько вмовлявся з нею так, що вона житиме в Грицьковій хаті, доглядатиме діти… і до зросту тих дітей буде в хаті за хазяйку. Б. Д. Грінченко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
- у людський зріст; У зріст людини — уживається на означення висоти яких-небудь предметів, що дорівнює приблизно довжині тіла людини.
- [Не] по зросту чиєму, кому — уживається на означення розмірів одягу або інших речей індивідуального вжитку, які відповідають (не відповідають) розмірам тіла людини.
- У (на) весь (увесь, повний, повен) зріст: а) випроставшись, не згинаючись; б) стоячи, з голови до ніг (про зображення людини на портреті, фотографії і т. ін.); в) у всій повноті.
Прислів'я та приказки
ред.
Від ??
| висота дерев, рослин, тварин
|
|
|
|
прослухати вимову?, файл
