змова
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | змо́ва | змо́ви |
Р. | змо́ви | змо́в |
Д. | змо́ві | змо́вам |
З. | змо́ву | змо́ви |
Ор. | змо́вою | змо́вами |
М. | змо́ві | змо́вах |
Кл. | змо́во* | змо́ви* |
змо́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: з-; корінь: -мов-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: [ˈzmɔu̯ɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- таємна угода для досягнення якої-небудь мети (частіше політичної). ◆ немає прикладів застосування.
- взаємна домовленість кількох чи багатьох осіб про спільні дії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
таємна угода для досягнення якої-небудь мети | |
взаємна домовленість кількох чи багатьох осіб про спільні дії | |