Українська

звір I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зві́р	зві́рі
Р.	зві́ра	зві́рів
Д.	зві́рові зві́ру	зві́рам
З.	зві́ра	зві́рів
Ор.	зві́ром	зві́рами
М.	зві́рові зві́рі	зві́рах
Кл.	зві́ре	зві́ри

зві́р

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a-і.

Корінь: -звір-.

Вимова

МФА : [ˈzʋˈir] (одн.), [ˈzʲʋʲirʲi] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

дика, зазвичай хижа, тварина, ссавець ◆ немає прикладів застосування.
дуже люта, жорстока людина ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ссавець

Антоніми

-

Гіпероніми

тварина
-

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: звіриний дієслова: озвіріти дієприкметники: озвірілий прислівники: озвіріло

Етимологія

Від звір¹, звіра́к «звір», звіри́на́, звіри́не́ць, звірівни́к «звіринець», звірни́к «тс.», звірня́ «звірина», звіро́та, зві́рство, звіря́, звір’я́, звіри́нячий, звіркува́тий «звіроподібний», звірюва́тий «схожий на звіра», звіря́чий, звірно́ «багато хижих звірів», зві́ритися «кидатися» ВеБ, звірі́ти, зві́рствувати, звірнува́ти «бути звіром», ви́звіритися, озві́рений, озвірі́лий, озвірі́ти, озві́ритися;— рос. зверь, білор. звір, др. звѣрь, пол. zwierz, чеськ. zvěř «звірі», словац. zver, в.-луж. zwěrjo, н.-луж. zwěrje, болг. звяр, мак. ѕвер, схв. звер, зверка, зверка, словен. zvér, стсл. звѣрь — psl. zvěrь «звір, дика тварина»;—споріднене з лит. žvėris «звір», лат. zvęrs, полаб. swirins «тс.», гр. θήρ/φήρ «хижак, тварина», лат. ferus «дикий»; праіндоєвр. *ḡhwēr- «тс.».— Критенко Вступ 509, 546; Шанский ЭСРЯ II 6, 79; Фасмер II 87; Преобр. І 246; Brückner 658; Holub — Lyer 521; Machek ESJČ 720; БЕР I 625; Skok III 666- 667; Trautmann 374; Walde — Hofm. I 487—488; Frisk I 671—672; Pokorny 493.

Переклад

дика тварина

Список перекладів
Італійська_it: bestia, animale Російська_ru: зверь

люта людина

Список перекладів
Італійська_it: belva, bestia feroce Російська_ru: зверь

звір II

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зві́р	зві́рі
Р.	зві́ра	зві́рів
Д.	зві́рові зві́ру	зві́рам
З.	зві́ра	зві́рів
Ор.	зві́ром	зві́рами
М.	зві́рові зві́рі	зві́рах
Кл.	зві́ре	зві́ри

зві́р

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a-і.

Корінь: -звір-.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

яр ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

[1] ?

[2] ?

[3] ?

[4] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]