Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. заробітча́нин заробітча́ни
Р. заробітча́нина заробітча́н
Д. заробітча́нинові
заробітча́нину
заробітча́нам
З. заробітча́нина заробітча́н
Ор. заробітча́нином заробітча́нами
М. заробітча́нинові
заробітча́нині
заробітча́нах
Кл. заробітча́нине заробітча́ни

за-ро-біт-ча́-нин

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 35 О Н; тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -роб-; суфікси: -іт-ан-ин [Полюга, 2009].

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани. М. М. Коцюбинський, «Fata morgana», 1903—1910 р. [СУМ-11] ◆ Батько з матір'ю звідкись здаля, з дніпрових порогів, приїхали заробітчанами та й осіли тут на Поділлі. Дмитро Бузько [СУМ-20] ◆ Під весняним променем вигрівалася земля, матері пекли хліб, лагодили торби, латали, збирали заробітчан в дорогу. К. О. Гордієнко, «Чужу ниву жала», 1940 р. [СУМ-11] ◆ Ішли заробітчани // В каховській далі степовій // За четвертак, без ласки й шани, // Косить врожай чужий, не свій. А. С. Малишко, 1959 р. [СУМ-11]
  2. зневажл. той, хто працює лише заради грошей, керуючись корисливими інтересами ◆ Нашу з Рильським роботу перевіряє чиновник, причім нечесний чиновник, заробітчанин Остап Вишня, «Думи мої, думи мої…», 1948—1955 р. [СУМ-20] ◆  — Майже все щодо теорії і психології творчості сказано до нас. На жаль, ні́коли вибрати ці перли людської думки з пустопорожньої балаканини літературних заробітчан. І. А. Багмут, «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим», 1973 р. [СУМ-20] ◆  — Чого це я такого світила не знаю?.. Певен — перевелись тепер спеціалісти. Лишилися такі собі заробітчани. Валентин Чемерис, «Царська охота», 2005 р. [СУМ-20]
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.