жопіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	жо́пію	жо́пів жо́піла	жо́пітиму	—
Ти	жо́пієш	жо́пів жо́піла	жо́пітимеш	жо́пій
Він Вона Воно	жо́піє	жо́пів жо́піла жо́піло	жо́пітиме	—
Ми	жо́пієм(о)	жо́піли	жо́пітимем(о)	жо́піймо
Ви	жо́пієте	жо́піли		жо́пійте
Вони	жо́піють	жо́піли	жо́пітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	жо́піючи
Дієприсл. мин. ч.	жо́півши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

жо́-пі-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -жоп-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: ['ʒɔpitɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [жо́піти]

Семантичні властивості

Значення

1. чаїтися, сідати навпочіпки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: жопа, піджіпка, піджопок дієслова: жіпнути

Етимологія

Очевидно, пов'язане із жопа, не засвідченого в українській мові.

Переклад

Список перекладів

Джерела

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.