жіпнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	жі́пнув	жі́пну	—
Ти	жі́пнув жі́пнула	жі́пнеш	жі́пни
Він вона воно	жі́пнув жі́пнула жі́пнуло	жі́пне	—
Ми	жі́пнули	жі́пнем(о)	жі́пнім(о)
Ви	жі́пнули	жі́пнете	жі́пніть
Вони	жі́пнули	жі́пнуть	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл.	жі́пнувши
Безособова форма

жі́п-ну-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).

Корінь: -жіп-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: ['ʒipnutɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. причаїтися, сісти навпочіпки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: піджіпка, піджопок дієслова: жопіти

Етимологія

Очевидно, пов'язане із жопа, не засвідченого в українській мові.

Переклад

Список перекладів

Джерела

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.