жид
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | жи́д | жиди́ |
| Р. | жи́да | жиді́в |
| Д. | жи́дові жи́ду |
жида́м |
| З. | жи́д | жиді́в |
| Ор. | жи́дом | жида́ми |
| М. | жи́дові жи́ді |
жида́х |
| Кл. | жи́де | жиди́ |
жи́д
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жид-.
Вимова ред.
- МФА: ['ʒɪd]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- чоловік юдейського віросповідання, юдей. ◆ Лєон Гаммершляґ, високий і статний жид з кругло підстриженою бородою, прямим носом і червоними мов малини устами. Іван Франко, «Борислав сміється»
- ізраїльтянин, представник народу, що становить основне населення Ізраїлю.
Синоніми ред.
- єврей, гебрей, юдей (іудей)
- ізраїльтянин
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- семіт
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
- —
- —
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| віросповідання | |
| ізраїльтянин | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: жид
- Російсько-український словник, гол. ред.: А. Кримський, С. Єфремов; ред.: В. М. Ганцов, Г. К. Голоскевич, М. М. Грінченкова, 1924-1933
- Словарь росийсько-український, гол. ред.: М. Уманець, А. Спілка, Львів, Друкарня НТШ, 1893-1899.