епігонство
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | епіго́нство | — |
Р. | епіго́нства | — |
Д. | епіго́нству, епіго́нствові | — |
З. | епіго́нство | — |
Ор. | епіго́нством | — |
М. | епіго́нстві | — |
Кл. | епіго́нство* | — |
е-пі-го́н-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -епігон-; суфікс: -ств; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА: [epʲiˈɦɔnstwɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.) ◆ Коли й прийом той самий, то тут нам в руки падає козирна карта, а саме: епігонство одного з художників. Віктор Савченко, «Під знаком Цвіркуна», 1989 р. Джерело — ГРАК.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
|