дурніти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | дурні́ю | дурні́в дурні́ла | дурні́тиму | — |
| Ти | дурні́єш | дурні́в дурні́ла | дурні́тимеш | дурні́й |
| Він Вона Воно |
дурні́є | дурні́в дурні́ла дурні́ло | дурні́тиме | — |
| Ми | дурні́єм(о) | дурні́ли | дурні́тимем(о) | дурні́ймо |
| Ви | дурні́єте | дурні́ли | дурні́йте | |
| Вони | дурні́ють | дурні́ли | дурні́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | дурні́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | дурні́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
дур-ні-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -дурн-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ставати дурним. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |