дурний
Українська
ред.
Прикметник
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.дур-ни́й
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА: [dʊrnei̯]
Прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розумово обмежений, тупий; нерозумний; протилежне розумний [≈ 1][≠ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. некмітливий, недогадливий, непередбачливий ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. про молодих людей і молодих істот) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- уживається як лайливе слово ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який виражає розумову обмеженість, тупість або свідчить про них ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. позбавлений розумного змісту; беззмістовний [≈ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- недоречний в певній ситуації ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм., рідк. який має негативний зміст; осудний [≈ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Іменник
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.дур-ни́й
Іменник чоловічого роду, істота.
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА: одн. [dʊrˈnɪi̯], мн. [dʊrˈnʲi]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розумово обмежена, тупа людина ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Джерела
ред.- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5