досконалий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | доскона́лий | доскона́ла | доскона́ле | доскона́лі |
Р. | доскона́лого | доскона́лої | доскона́лого | доскона́лих |
Д. | доскона́лому | доскона́лій | доскона́лому | доскона́лим |
З. | доскона́лого (іcт.) доскона́лий (неіст.) |
доскона́лу | доскона́ле | доскона́лих (іст.) доскона́лі (неіст.) |
О. | доскона́лим | доскона́лою | доскона́лим | доскона́лими |
М. | доскона́лім доскона́лому |
доскона́лій | доскона́лім доскона́лому |
доскона́лих |
дос-ко-на́-лий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікси: до-с-; корінь: -кон-; суфікс: -ал; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [dɔskɔnɐlei̯]
Прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який відзначається довершеністю; бездоганний [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який визначається повнотою позитивних якостей; довершений [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- повний, абсолютний ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ бездоганний
- ↑ довершений
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від доскона́лий, докона́лий Ж, доскона́льний, доскона́нний Ж, доскона́льство Ж, удоскона́лення, удоскона́лити, удоскона́лювач, ст.-слов. досконалый «довершений; цілковитий; чудовий» (XVI ст.);— рос. доскона́льный «справжній, точний», білор. даскана́лы «довершений; детальний»; — запозичення з польської мови; пол. doskonały «прекрасний, ідеальний», як і чеськ. словац. dokonalý «довершений», н.-луж. dokonały «тс.», є префіксальним утворенням від дієслова psl. konati «закінчити, виконати», що відповідає укр. кона́ти; первісне значення «завершений, виконаний, викінчений». — Москаленко УІЛ ЗІ; Шанский ЭСРЯ І 5,173; Sławski 1 157; Brückner 252. — Див. ще до¹, з³, кона́ти.
Переклад
ред.який відзначається довершеністю; бездоганний | |
який визначається повнотою позитивних якостей; довершени | |
повний, абсолютний | |
Джерела
ред.- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5