довічник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дові́чник | дові́чники |
| Р. | дові́чника | дові́чників |
| Д. | дові́чникові дові́чнику |
дові́чникам |
| З. | дові́чника | дові́чників |
| Ор. | дові́чником | дові́чниками |
| М. | дові́чникові, дові́чнику | дові́чниках |
| Кл. | дові́чнику | дові́чники |
до-ві́ч-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: до-; корінь: -віч-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [dɔˈu̯ʲit͡ʃnek] (одн.), [dɔˈu̯ʲit͡ʃneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. людина, засуджена на довічну кару. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |