грізьба

Це стабільна версія, перевірена 5 березня 2020. 3 зміни очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.
відмінок однина множина
Н. грізьба  —
Р. грізьби  —
Д. грізьбі  —
З. грізьбу  —
Ор. грізьбою  —
М. грізьбі  —
Кл. грізьбо*  —

грізь-бá

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -грізь-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. погроза заподіяти комусь неприємність, лихо. ◆ Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Панас Мирний ◆ Батьки просьбами і грозьбами таки випровадили сина до Окунів. Михайло Стельмах ◆ Не бере мольбою, чи не візьме грізьбою. Народна прикмета ◆ Від постраху, від грізьби стуманіють. Борис Грінченко

Синоніми

ред.
  1. погроза, грозьба

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість


Етимологія

ред.

Від др. грозьба, далі псл. *grozьba, похідне від псл. *groziti із наростком псл. *-ьba.

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.