грубник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гру́бник | гру́бники |
| Р. | гру́бника | гру́бників |
| Д. | гру́бникові гру́бнику |
гру́бникам |
| З. | гру́бника | гру́бників |
| Ор. | гру́бником | гру́бниками |
| М. | гру́бникові, гру́бнику | гру́бниках |
| Кл. | гру́бнику | гру́бники |
гру́б-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -груб-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [ˈɦrubnek] (одн.), [ˈɦrubneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- робітник, що палить у грубах, печах і т. ін. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |