Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
грома́да
|
грома́ди
|
Р.
|
грома́ди
|
грома́д
|
Д.
|
грома́ді
|
грома́дам
|
З.
|
грома́ду
|
грома́ди
|
Ор.
|
грома́дою
|
грома́дами
|
М.
|
грома́ді
|
грома́дах
|
Кл.
|
грома́до*
|
грома́ди*
|
гро-ма́-да
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -громад-; закінчення: -а.
Семантичні властивості
ред.
- група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь Котляревський ◆ [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада – парубків та дівчат громада Степан Васильченко ◆ Землі понад… Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном з давніх-давен були залюднені східнослов'янськими племенами, які жили окремими громадами і управлялися вільними радами громадян А.Кащенко ◆ Здійснення частини основних функцій управління на місцях входить у компетенцію об'єднань громадян, які мешкають на певній території, а також органів і посадових осіб, що обираються населенням у межах територіальних громад (з наукової літератури)
- група людей, що зібралися разом; гурт. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ – Прошу ж, – каже, – за стіл до громади П. О. Куліш ◆ Громада – великий чоловік; де один своїм розумом нічого не вистачить, там громада все-таки борше ладу дійде І. Я. Франко
- велика кількість кого-, чого-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ І сказав йому [Якову] Бог: …Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх Біблія. Пер. І. Огієнка
- перен. про групу птахів, худоби, рослин тощо [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця М. М. Коцюбинський ◆ Громада бузьків спала на очерет Василь Стефаник ◆ Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів Н. С. Рибак
- об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Що кілька років направляла громада церкву і тому вона зверха [зверху] була така покривлена і сороката Богдан Лепкий ◆ Віталій Стратонович… за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці М. П. Стельмах ◆ Реальний і одночасно справедливий вихід у тому, щоб кожна релігійна громада мала своє культове приміщення відповідно до своїх канонів і традицій – церкву, молитовний будинок, костьол, синагогу, кірху, мечеть (з газети)
- істор. в Україні та Білорусі: поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику І. С. Нечуй-Левицький ◆ Панас Кандзюба йшов проти громади М. М. Коцюбинський ◆ – А ми землю одберемо! – відповів замість Назарова Семен Красняк. – Залишимо вам стільки, скільки визначить громада А. І. Шиян
- організація української ліберальної інтелігенції в 60–90 роках ХІХ століття ◆ 1861 року виникла громада в Києві, де вона складалася із студентів-українців, що працювали в недільних школах (з наукової літератури)
Синоніми
- ↑ колектив, товариство, компанія, ватага, братія, братва
- ↑ група, гурт, купа, громадка, ватага
- ↑ купа, безліч, рій, тьма, маса, море
- ↑ група, гурт, купа
- ↑ організація, товариство
- ↑ община, мир
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ персонал
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ зграя, стадо
- ↑ братство, спілка, ліга, асоціація, кооперація, компанія, корпорація, орден
- ↑ копа́, дворище, задруга
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від ??
група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів
|
|
|
група людей, що зібралися разом; гурт
|
|
|
велика кількість кого-, чого-небудь
|
|
|
про групу птахів, худоби, рослин тощо
|
|
|
об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація
|
|
|
поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання
|
|
|
організація української ліберальної інтелігенції в 60–90 роках ХІХ століття
|
|
|
- Громада1 — Словник української мови. Томи 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ) © Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2015 - 2021
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
грома́да
|
грома́ди
|
Р.
|
грома́ди
|
грома́д
|
Д.
|
грома́ді
|
грома́дам
|
З.
|
грома́ду
|
грома́ди
|
Ор.
|
грома́дою
|
грома́дами
|
М.
|
грома́ді
|
грома́дах
|
Кл.
|
грома́до*
|
грома́ди*
|
гро-ма́-да
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -громад-; закінчення: -а.
Семантичні властивості
ред.
- щось велике за розміром; предмет, споруда великих розмірів. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В глибоких долинах …тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця М. М. Коцюбинський ◆ Розкішні палаци здіймалися до неба, ніби намагалися потьмарити пишністю похмурі громади монастирів та костьолів Зінаїда Тулуб ◆ Над порожніми бухтами зводилась сіра громада …портових споруд В. С. Кучер
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від ??
- Громада2 — Словник української мови. Томи 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ) © Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2015 - 2021