Українська
Редагувати

громада IРедагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. грома́да грома́ди
Р. грома́ди грома́д
Д. грома́ді грома́дам
З. грома́ду грома́ди
Ор. грома́дою грома́дами
М. грома́ді грома́дах
Кл. грома́до* грома́ди*

гро-ма́-да

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -громад-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь Котляревський ◆ [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада – парубків та дівчат громада Степан Васильченко ◆ Землі понад… Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном з давніх-давен були залюднені східнослов'янськими племенами, які жили окремими громадами і управлялися вільними радами громадян А.Кащенко ◆ Здійснення частини основних функцій управління на місцях входить у компетенцію об'єднань громадян, які мешкають на певній території, а також органів і посадових осіб, що обираються населенням у межах територіальних громад (з наукової літератури)
    • група людей, що зібралися разом; гурт. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ – Прошу ж, – каже, – за стіл до громади П. О. Куліш ◆ Громада – великий чоловік; де один своїм розумом нічого не вистачить, там громада все-таки борше ладу дійде І. Я. Франко
    • велика кількість кого-, чого-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ І сказав йому [Якову] Бог: …Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх Біблія. Пер. І. Огієнка
    • перен. про групу птахів, худоби, рослин тощо [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця М. М. Коцюбинський ◆ Громада бузьків спала на очерет Василь Стефаник ◆ Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів Н. С. Рибак
  2. об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Що кілька років направляла громада церкву і тому вона зверха [зверху] була така покривлена і сороката Богдан Лепкий ◆ Віталій Стратонович… за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці М. П. Стельмах ◆ Реальний і одночасно справедливий вихід у тому, щоб кожна релігійна громада мала своє культове приміщення відповідно до своїх канонів і традицій – церкву, молитовний будинок, костьол, синагогу, кірху, мечеть (з газети)
  3. істор. в Україні та Білорусі: поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику І. С. Нечуй-Левицький ◆ Панас Кандзюба йшов проти громади М. М. Коцюбинський ◆ – А ми землю одберемо! – відповів замість Назарова Семен Красняк. – Залишимо вам стільки, скільки визначить громада А. І. Шиян
  4. організація української ліберальної інтелігенції в 60–90 роках ХІХ століття ◆ 1861 року виникла громада в Києві, де вона складалася із студентів-українців, що працювали в недільних школах (з наукової літератури)

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів
група людей, що зібралися разом; гурт
велика кількість кого-, чого-небудь
про групу птахів, худоби, рослин тощо
об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація
поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання
організація української ліберальної інтелігенції в 60–90 роках ХІХ століття

ДжерелаРедагувати

  • Громада1 — Словник української мови. Томи 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ) © Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2015 - 2021

громада IIРедагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. грома́да грома́ди
Р. грома́ди грома́д
Д. грома́ді грома́дам
З. грома́ду грома́ди
Ор. грома́дою грома́дами
М. грома́ді грома́дах
Кл. грома́до* грома́ди*

гро-ма́-да

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -громад-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. щось велике за розміром; предмет, споруда великих розмірів. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В глибоких долинах …тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця М. М. Коцюбинський ◆ Розкішні палаци здіймалися до неба, ніби намагалися потьмарити пишністю похмурі громади монастирів та костьолів Зінаїда Тулуб ◆ Над порожніми бухтами зводилась сіра громада …портових споруд В. С. Кучер

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати

  • Громада2 — Словник української мови. Томи 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ) © Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2015 - 2021