гойда
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | го́йда | го́йди |
| Р. | го́йди | го́йд |
| Д. | го́йді | го́йдам |
| З. | го́йду | го́йд |
| Ор. | го́йдою | го́йдами |
| М. | го́йді | го́йдах |
| Кл. | го́йдо | го́йди |
го́й-да
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гойд-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [ˈɦɔi̯dɐ] (одн.), [ˈɦɔi̯de] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: [гóйда]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- висока, швидка, тонка жінка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- діал. легковажна, неохайна жінка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| висока, швидка, тонка жінка | |
| легковажна, неохайна жінка | |
Джерела ред.
Нариси з праслов'янської антропонімії / Бібліотека української ономастики; В.П. Шульгач. — : Наука , Київ, 2016. Частина 3. / Рец.: — академік НАНУ Г.П. Півторак, член.-кор. НАНУ В.В. Німчук. — 2016. — 472 с.