гарнітур
Українська
ред.
гарнітур I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гарніту́р | гарніту́ри |
| Р. | гарніту́ра | гарніту́рів |
| Д. | гарніту́рові гарніту́ру |
гарніту́рам |
| З. | гарніту́р | гарніту́ри |
| Ор. | гарніту́ром | гарніту́рами |
| М. | на/у гарніту́рі | на/у гарніту́рах |
| Кл. | гарніту́ру* | гарніту́ри* |
гар-ні-ту́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гарнітур-.
Вимова ред.
- МФА : [ɦɐrnʲiˈtur] (одн.), [ɦɐrnʲiˈture] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- комплект, повний набір предметів певного призначення ◆ Оцей столовий гарнітур червоного дерева обійшовся нам у п'ятнадцять тисяч. В.Собко
- навушник з мікрофоном ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н
Переклад ред.
| комплект, повний набір предметів певного призначення | |
| навушник з мікрофоном | |
Джерела ред.
гарнітур II ред.
Значення ред.
- форма родового відмінка множини від гарнітура
Джерела ред.
Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
гар-ні-ту́р
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: -гарнітур-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- гарнітур (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н