Українська

гарнітур I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	гарніту́р	гарніту́ри
Р.	гарніту́ра	гарніту́рів
Д.	гарніту́рові гарніту́ру	гарніту́рам
З.	гарніту́р	гарніту́ри
Ор.	гарніту́ром	гарніту́рами
М.	на/у гарніту́рі	на/у гарніту́рах
Кл.	гарніту́ру*	гарніту́ри*

гар-ні-ту́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гарнітур-.

Вимова

МФА : [ɦɐrnʲiˈtur] (одн.), [ɦɐrnʲiˈture] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

комплект, повний набір предметів певного призначення ◆ Оцей столовий гарнітур червоного дерева обійшовся нам у п'ятнадцять тисяч. В.Собко
навушник з мікрофоном ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

набір, комплект, прибор, куверт
—

Антоніми

—
—

Гіпероніми

—
—

Гіпоніми

—
—

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н

Переклад

комплект, повний набір предметів певного призначення
Російська_ru: гарнитур ^(ru) чол.

навушник з мікрофоном

Джерела

Словник УЛІФ: гарнітур

гарнітур II

Значення

форма родового відмінка множини від гарнітура

Джерела

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

гар-ні-ту́р

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -гарнітур-.

Вимова

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

гарнітур (аналог укр. слову). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н

Джерела

[1] ?

[2] ?

[3] ?

[4] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]