всунути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	всову́	всува́в	всува́тиму	—
Ти	всо́веш	всува́в всува́ла	всува́тимеш	всу́нь
Він Вона Воно	всо́ве	всува́в всува́ла всува́ло	всува́тиме	—
Ми	всо́вем(о)	всува́ли	всува́тимем(о)	всу́ньмо
Ви	всо́вете	всува́ли		всу́ньте
Вони	всо́вуть	всува́ли	всува́тимуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	всо́ваний
Безособова форма	всо́вано

всу-ну-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c/b. Відповідне дієслово недоконаного виду — всува́ти.

Префікс: в-; корінь: -сун-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈʍsunʊte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. всувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: всунути
• Всунути // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.