всувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | всува́ю | всува́в | всува́тиму | — |
| Ти | всува́єш | всува́в всува́ла | всува́тимеш | всува́й |
| Він Вона Воно |
всува́є | всува́в всува́ла всува́ло | всува́тиме | — |
| Ми | всува́єм(о) | всува́ли | всува́тимем(о) | всува́ймо |
| Ви | всува́єте | всува́ли | всува́йте | |
| Вони | всува́ють | всува́ли | всува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | всува́ющий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | всува́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | всува́я | |||
| Дієприсл. мин. ч. | всува́в, всува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | всува́емый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | всува́овано | |||
всу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: в-; корінь: -с-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ʍsʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док., перех. уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого-небудь; впихати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- розм. те ж саме, що взувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перев. док. непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути. [≈ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого-небудь; впихати | |
| взувати | |
| |
| непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: всувати
- Всувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.