всувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | всува́ю | всува́в | всува́тиму | — |
Ти | всува́єш | всува́в всува́ла | всува́тимеш | всува́й |
Він Вона Воно |
всува́є | всува́в всува́ла всува́ло | всува́тиме | — |
Ми | всува́єм(о) | всува́ли | всува́тимем(о) | всува́ймо |
Ви | всува́єте | всува́ли | всува́йте | |
Вони | всува́ють | всува́ли | всува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | всува́ющий | |||
Дієприкм. мин. ч. | всува́вший | |||
Дієприсл. теп. ч. | всува́я | |||
Дієприсл. мин. ч. | всува́в, всува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | всува́емый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | всува́овано |
всу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: в-; корінь: -с-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [ʍsʊˈu̯ɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- док., перех. уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого-небудь; впихати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- розм. те ж саме, що взувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перев. док. непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути. [≈ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого-небудь; впихати | |
взувати | |
|
непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: всувати
- Всувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.