воєводство
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | воєво́дство | воєво́дства |
Р. | воєво́дства | воєво́дств |
Д. | воєво́дству, воєво́дствові | воєво́дствам |
З. | воєво́дство | воєво́дства |
Ор. | воєво́дством | воєво́дствами |
М. | воєво́дстві | воєво́дствах |
Кл. | воєво́дство* | воєво́дства* |
во-є-во́д-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -воєво́дств-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [wɔjeˈu̯ɔd͡zstwɔ] (одн.), [wɔjeˈu̯ɔd͡zstʋɐ] (мн.)
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. у ряді держав область, яку очолює воєвода [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- найкрупніша одиниця адміністративно-територіального поділу Польщі. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
- —
- Польща
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
-
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: воєводство
- Воєводство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.