Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. вого́нь вогні́
Р. вогню́ вогні́в
Д. вогне́ві
вогню́
вогня́м
З. вого́нь вогні́
Ор. вогне́м вогня́ми
М. вогні́, вогню́ вогня́х
Кл. вогню́* вогні́*

во-гонь

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вогонь-.

Вимова

ред.
    • МФА: одн. [wɔɦɔnʲ], мн. [woˈɦnʲi]

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно. М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.