вимовлений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ви́мовлений	ви́мовлена	ви́мовлене	ви́мовлені
Р.	ви́мовленого	ви́мовленої	ви́мовленого	ви́мовлених
Д.	ви́мовленому	ви́мовленій	ви́мовленому	ви́мовленим
З.	{{{з (чол)}}}	ви́мовлену	ви́мовлене	{{{з (мн)}}}
О.	ви́мовленим	ви́мовленою	ви́мовленим	ви́мовленими
М.	ви́мовленому ви́мовленім	ви́мовленій	ви́мовленому ви́мовленім	ви́мовлених

ви́-мов-ле-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: ви-; корінь: -мов-; суфікси: -л-ен; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [ˈʋɪmɔu̯lenei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вимовляти . ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вимова, вимовка, вимовляння дієслова: вимовити, вимовляти дієприкметники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вимовлений