вилучення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ви́лучення | ви́лучення |
| Р. | ви́лучення | ви́лучень |
| Д. | ви́лученню | ви́лученням |
| З. | ви́лучення | ви́лучення |
| Ор. | ви́лученням | ви́лученнями |
| М. | ви́лученні ви́лученню |
ви́лученнях |
| Кл. | ви́лучення | ви́лучення |
ви́-лу-че-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ви-; корінь: -луч-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [ˈʋelʊt͡ʃenʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- процес отримання будь-якого компонента з корисної копалини або суміші речовин. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- оцінка (міра) повноти використання запасів родовищ корисних копалин при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини. Вилучення обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- для збагачення вугілля характерним показником розділення є вилучення горючої маси в концентрат. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |