вигукування

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	вигу́кування	вигу́кування
Р.	вигу́кування	вигу́кувань
Д.	вигу́куванню	вигу́куванням
З.	вигу́кування	вигу́кування
Ор.	вигу́куванням	вигу́куваннями
М.	вигу́куванні вигу́куванню	вигу́куваннях
Кл.	вигу́кування	вигу́кування

ви-гу́-ку-ва-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням вигукувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ немає прикладів застосування.

Гіпероніми

1. звук

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вигук

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: clamoring (en), shouting (en) Російськаru: выкрикивание (ru) сер., крик (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: вигукування